Щодня о 9-й ранку вся Україна вшановує пам'ять тих, хто загинув через російсько-українську війну. Сьогодні ми згадуємо одну з героїнь нашої нації Елеонору Дідковську (Мальцеву), яка не лише стала легендою українського жіночого футзалу, а й присвятила свою подальшу життя захисту Батьківщини. Вона загинула два роки тому, 31 липня 2023 року, під час ракетного удару, залишивши по собі величезну спадщину як спортсменка і як військовий герой.

Спортивний шлях Елеонори Дідковської (Мальцевої)

Елеонора Мальцева народилася 1 квітня 1989 року в селищі Коцюбинське на Київщині. Спочатку вона займалася плаванням, проте з семирічного віку змінила вид спорту за ініціативою матері та приєдналася до футзального клубу «Біличанка» в рідному селищі. Вже в молодому віці вона демонструвала неабиякі спортивні здібності, і її тренер Володимир Колок одразу побачив у ній талант та обрав капітаном команди. Цей крок став вирішальним у її кар'єрі, адже вона стала не тільки лідером команди, але й її незмінною частиною протягом усіх шкільних років.

У складі «Біличанки» Елеонора виступала у чемпіонатах України та міжнародних турнірах, де здобула чимало титулів та перемог. Одним із знакових моментів її спортивної кар'єри стало відновлення жіночої збірної України з футзалу. У 2007 році, через десять років після її відсутності, «Біличанка» стала основою для нової збірної. Мальцева взяла участь у матчі-поверненні проти Узбекистану, коли українки перемогли з розгромним рахунком 7:1. Цей матч став останнім для неї у формі збірної, проте Елеонорі вдалося реалізувати свою мрію зіграти за рідну країну перед завершенням спортивної кар'єри.

Військова кар'єра

Після завершення спортивної кар'єри Елеонора не залишилася без діла. Вона вступила до військового інституту при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, де здобувала знання з картографії, топографії та геодезії. Це було цілком природне рішення, адже її батько був військовим топографом, і його любов до військової справи передалася і дочці.

Протягом перших трьох років після вступу до інституту Елеонора намагалася поєднувати навчання зі спортом, і навіть грала за футбольний клуб «Буковинська надія» в Чернівцях, при цьому працюючи в топографічному загоні. Однак після народження сина Тимофія в 2009 році Елеонора змушена була залишити спорт, ставши матір'ю-одиначкою.

У 2011 році вона закінчила військовий інститут і отримала звання лейтенанта. З того часу почалася її активна служба в лавах Збройних Сил України, де вона брала участь у бойових діях на сході України з 2014 року. У цей період її син перебував під опікою бабусі з дідусем.

Героїзм у війні

З початком повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році Елеонора була на передовій. Вона не вагаючись вирушила захищати свою країну, ставши однією з тих, хто боровся за суверенітет і свободу України. Її мужність не залишилася непоміченою, і вже 15 червня 2022 року Елеонора була нагороджена орденом Данила Галицького за особисту мужність і самовідданість у боротьбі з агресором.

З грудня 2022 року Елеонора перейшла до складу новосформованої 47-ої окремої механізованої бригади, де очолила оперативний відділ. Вона стала не тільки військовим лідером, але й справжнім символом мужності та відданості своїй країні. Її відвага і рішучість були прикладом для інших військових, а її діяльність у бригаді отримала високу оцінку.

Загибель

Трагедія сталася 31 липня 2023 року. В результаті ракетного удару, який спричинив обірвання її життя, підполковник Елеонора Дідковська (Мальцева) загинула. Її смерть стала величезною втратою для країни, адже Елеонора була не лише героїнею війни, але й прикладом для багатьох людей, як варто боротися за свою Батьківщину, навіть коли ціною є власне життя. Вона залишила після себе незабутній слід як в спорті, так і в історії військових подвигів України.

Пам'ять про Елеонору

Щодня, о 9-й ранку, ми згадуємо Елеонору Дідковську (Мальцеву) разом з іншими героями, чиє життя забрала війна. Пам'ять про її подвиг живе в серцях українців, які пам'ятають про її безмежну відданість своїй країні. Вона була однією з тих, хто показав, що справжній героїзм полягає не лише у великих перемогах на спортивних аренах, але й у здатності залишити все заради батьківщини і боротися до останнього за її свободу.

Елеонора Дідковська (Мальцева) є прикладом того, як важливо поєднувати силу духу і відданість справі. Спортивна спадщина цієї жінки надихає, а її військовий подвиг залишиться в пам'яті України навічно.