Нещодавно Україна опинилася в епіцентрі скандалу, пов'язаного з скасуванням важливого закону 12414, що обмежував повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Після цього скандалу багато хто з громадських діячів та політиків поставили питання: хто зараз несе відповідальність за боротьбу з корупцією в Україні? У своєму інтерв'ю «Главкому» народний депутат від «Батьківщини», голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування фактів корупції в правоохоронних та судових органах Сергій Власенко висловив свою точку зору щодо нової ситуації, яка склалася в країні.

Причини скасування закону і його наслідки

Згідно з законом 12414, контроль над діяльністю антикорупційних органів передавався генпрокурору, що, на думку народного депутата, мало викликати серйозні проблеми в плані незалежності таких органів, як НАБУ та САП. Цей закон став предметом обговорення через те, що суспільство та міжнародні партнери не були належним чином поінформовані про його зміст та наслідки.

Згідно з думкою Власенка, відсутність належної комунікації з громадськістю та міжнародними партнерами сприяла тому, що закон був ухвалений та, зрештою, скасований. Однак, незважаючи на критичний погляд на ухвалений закон, Власенко зазначає, що ситуація, яка склалася, хоча і викликала шквал емоцій, виявилася корисною для країни. Вона породила важливу дискусію про те, як повинна виглядати антикорупційна система України, хто має відповідати за боротьбу з корупцією та які органи є необхідними для її успішної боротьби.

Відповідальність за боротьбу з корупцією: НАБУ, САП та Європейський Союз

Власенко підкреслює, що на сьогоднішній день саме керівники НАБУ та САП, а також функціонери Європейського Союзу, виконують головні ролі в боротьбі з корупцією в Україні. На його думку, президент України Володимир Зеленський та генпрокурор Руслан Кравченко вже не несуть відповідальності за цей процес. Натомість боротьба з корупцією в Україні наразі залежить від двох основних суб єктів: директора НАБУ Семена Кривоноса та голови САП Олександра Клименка.

Європейський Союз також відіграє значну роль у підтримці антикорупційних органів в Україні. Зокрема, ЄС захищає незалежність НАБУ та САП, оскільки вкладає значні кошти у фінансування цих органів, що, на думку Власенка, робить їх "непідконтрольними" для українських органів влади. Водночас, як зазначає депутат, Європейський Союз боїться визнати, що мільйони доларів та євро, які були вкладені в антикорупційну інфраструктуру України, не дали бажаних результатів.

Нехтування контролем за антикорупційними органами

На думку Власенка, одним із серйозних викликів є відсутність належного механізму контролю за діяльністю антикорупційних органів. Він стверджує, що у відсутності належного контролю НАБУ та САП можуть діяти в інтересах вузьких груп, без реальної відповідальності перед суспільством.

За словами депутата, система контролю за антикорупційними органами повинна бути чітко структурованою, щоб запобігти зловживанням та забезпечити ефективну боротьбу з корупцією. Наявність системи "стримувань і противаг" була б важливою умовою для того, щоб антикорупційні органи працювали в інтересах громадян, а не в інтересах тих, хто контролює ці органи.

Проблеми з незаконним збагаченням і недекларуванням майна

Сергій Власенко також підкреслює важливість розслідувань щодо незаконного збагачення та недекларування майна, що є одними з основних завдань антикорупційних органів. Власенко наголошує, що саме ці справи найбільше хвилюють народних депутатів і вимагають серйозного та всебічного розслідування.

Крім того, він вказує на те, що певна частина депутатів, які підтримали законопроєкт 12414, можуть бути звинувачені в ухваленні такого закону, який обмежував незалежність НАБУ та САП. За даними антикорупційних органів, близько 40 народних депутатів були повідомлені про підозру, пов язану з підтримкою цього законопроєкту.

Висновки

Ситуація, що виникла в результаті скасування закону 12414, є серйозним сигналом для України. Це відкриває важливу дискусію про майбутнє антикорупційної системи в Україні та визначення її ефективності. Потрібно зрозуміти, хто саме має нести відповідальність за боротьбу з корупцією, яким чином мають працювати антикорупційні органи і яку роль відіграють міжнародні партнери, зокрема Європейський Союз, у цій боротьбі.

Україні потрібно знайти оптимальний баланс між міжнародною підтримкою та національними інтересами, щоб забезпечити ефективну боротьбу з корупцією та забезпечити реальні результати для громадян.