В Україні тема скорочення робочого тижня набула актуальності в останні роки. В умовах змінюваної економічної ситуації та після пандемії COVID-19 багато країн почали розглядати варіанти переходу на 4-денний робочий тиждень як спосіб покращення балансу між роботою та особистим життям, а також підвищення продуктивності. Україна не стала виключенням, і пропозиція щодо запровадження 4-денного робочого тижня була озвучена, зокрема, головою Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим.

Переваги 4-денного робочого тижня

Перехід на 4-денний робочий тиждень має ряд потенційних переваг як для працівників, так і для роботодавців. Однією з головних причин, чому ця модель стає популярною у світі, є те, що вона дає змогу забезпечити більш збалансоване життя для працівників.

Збільшення продуктивності. Парадоксально, але факт: коротший робочий тиждень може сприяти збільшенню продуктивності. Дослідження, проведені в різних країнах, показали, що коли люди працюють менше, вони краще зосереджуються на своїх завданнях і менш схильні до вигорання. Це також допомагає знизити рівень стресу і покращує моральний стан працівників.

Більше часу для відпочинку та сім'ї. Завдяки додатковому вихідному дню працівники отримують більше можливостей для відпочинку, що, в свою чергу, позитивно впливає на їх фізичний та психічний стан. Це також дозволяє більше часу проводити з родиною або на власні захоплення.

Зменшення витрат. Для роботодавців впровадження 4-денного тижня може стати можливістю для зниження витрат, таких як електрика, комунальні послуги, а також транспортні витрати на роботу для співробітників.

Тимчасове підвищення мотивації працівників. Зниження кількості робочих годин може стати інструментом для залучення та утримання цінних працівників, особливо в умовах високої конкуренції на ринку праці.

Реалії впровадження в Україні

Однак, впровадження 4-денного робочого тижня в Україні, на думку Данила Гетманцева, має бути добровільним, і лише за згодою роботодавця і працівників. Це важливий момент, оскільки кожен бізнес має свої особливості та потреби, що не завжди дозволяє йому адаптувати робочий графік до нової моделі.

Гнучкість у підході. Як зазначив Гетманцев, це може бути варіантом збереження 40 робочих годин на 4 дні, або ж інші можливості, що дозволяють максимально адаптувати графік роботи до умов конкретної компанії. Це дає можливість врахувати інтереси працівників і роботодавців, зберігаючи ефективність виробничих процесів.

Необхідність адаптації під військовий час. Враховуючи, що Україна перебуває в стані війни, питання гнучкості в режимах роботи набуває додаткової ваги. У таких умовах змінюється і підхід до планування робочого часу, і важливо знайти баланс між ефективною роботою і потребою у відновленні сил для працівників.

Перехід на добровільну основі. В Україні важливо, щоб така зміна не була примусовою, а відбувалася виключно через домовленість між роботодавцем і працівниками. Це дозволить уникнути можливих конфліктів і забезпечить збереження робочих місць при зниженні кількості робочих годин.

Можливі проблеми при впровадженні

Не всі підприємства можуть собі дозволити перехід на 4-денний робочий тиждень через специфіку роботи. Наприклад, на підприємствах, де важлива безперервність робочого процесу, або у сферах, де високий рівень відповідальності за безпеку, такий графік може бути важким для реалізації.

Робота в критичних сферах. Сфери, що потребують безперервної роботи (наприклад, медицина, служби порятунку, енергетика), не можуть дозволити собі значне скорочення робочих годин. Тут важливіший питання не стільки скорочення робочого тижня, скільки оптимізація робочих процесів і ресурсів.

Індивідуальний підхід для малих підприємств. Для малих і середніх підприємств в Україні питання скорочення робочих годин може стати економічно не вигідним. Деякі компанії, особливо в періоди економічних труднощів, можуть вибрати інші стратегії для покращення умов праці.

Культурні та соціальні бар єри. В Україні культурні та соціальні особливості можуть впливати на сприйняття 4-денного робочого тижня. Наприклад, деякі працівники можуть сприймати скорочення робочих годин як зниження своєї значущості або зменшення обсягу роботи.

Перспективи впровадження в майбутньому

4-денний робочий тиждень може стати важливим кроком для розвитку бізнесу та зменшення стресу серед працівників, але він потребує серйозної адаптації та підготовки. Українські компанії і держава повинні оцінити ефективність цього кроку в умовах різних галузей і вийти на консенсус із усіма сторонами. Це, в свою чергу, дозволить забезпечити більш гнучку та продуктивну робочу атмосферу.