Відновлення української промисловості після масштабного воєнного вторгнення Росії стикається з численними економічними і політичними викликами. Одним із найбільших бар єрів для відновлення є обмежувальні заходи, високі митні тарифи, а також загороджувальні мита на кшталт європейського механізму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism). Ці фактори суттєво ускладнюють ситуацію для українських підприємств, що орієнтовані на експорт. Про це детально розповів директор з маркетингу Групи «Метінвест» Володимир Жуков під час Українсько-японського форуму сприяння економічній відбудові України, який відбувся 4 серпня в Токіо.

Виклики для українських компаній у контексті міжнародних обмежень

З початком війни українська промисловість зазнала значних втрат, і хоча зусилля спрямовані на відновлення, ці процеси значною мірою гальмуються зовнішніми економічними факторами. Одним із таких факторів є введення обмежувальних заходів, зокрема загороджувальних мит, таких як CBAM, що набуде повної чинності з 1 січня 2026 року. За словами Володимира Жукова, цей механізм, що вводиться в Європейському Союзі, може значно ускладнити експорт української продукції, зокрема металургійної.

«Ми маємо бути готовими, щоб уникнути негативних наслідків CBAM. Міжнародна співпраця та участь глобальної спільноти, яка працює над цим питанням, є надзвичайно важливими», зазначив Жуков.

CBAM є європейським механізмом, який покликаний обмежити викиди вуглецю шляхом введення додаткових мит на товари, вироблені з високим рівнем викидів CO2. У випадку з Україною це може серйозно вплинути на експорт металургійної продукції, адже українські підприємства, зокрема «Метінвест», зазвичай випускають продукцію з великим викидом вуглецю, що означає високі додаткові витрати для експортерів на європейському ринку.

Проблеми із залученням фінансування

Ще однією суттєвою проблемою для відновлення української промисловості є труднощі із залученням фінансування. Вартість фінансування залишається високою через країновий ризик, що підвищує відсоткові ставки по кредитах. В умовах війни багато українських підприємств стикаються з труднощами в пошуках доступних кредитних ресурсів для реалізації важливих інвестиційних проектів.

Зазначимо, що за словами Володимира Жукова, міжнародна співпраця відіграє ключову роль у залученні фінансування. Наприклад, компанія «Метінвест» цього року змогла отримати фінансування для одного з проєктів завдяки співпраці з фінським постачальником обладнання через фінське експортно-кредитне агентство. Це демонструє, як глобальне співробітництво може допомогти українським підприємствам вийти з кризових ситуацій і отримати необхідні кошти для реалізації важливих проектів.

«Цього року ми залучили фінансування для одного з проєктів, який реалізуємо спільно з фінським постачальником. Кошти були отримані через фінське експортно-кредитне агентство. Це чудовий приклад міжнародної співпраці, який має значний потенціал для масштабування», зазначив Жуков.

Зниження країнового ризику через страхування

Олексій Соболев, міністр економіки, довкілля та сільського господарства України, також підкреслив важливість зниження країнового ризику для інвесторів. Одним із механізмів цього є страхування воєнних загроз, яке дозволяє компаніям працювати в Україні без надмірних фінансових ризиків. У парламенті вже зареєстровано законопроєкт, який передбачає створення спеціального агентства, що компенсуватиме витрати на таке страхування через глобальних перестраховиків.

Це нововведення може бути значним кроком у забезпеченні більш стабільних умов для роботи як для українських підприємств, так і для міжнародних інвесторів, що надасть додаткові можливості для розвитку.

Економічні втрати від впровадження CBAM

За даними Федерації роботодавців України, впровадження CBAM може призвести до значних економічних втрат для країни. Оціночні дані свідчать, що вже до 2026 року Україна може втратити близько 4,6% ВВП. Одним з наслідків цього буде зниження податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів усіх рівнів через зменшення ділової активності. Очікується, що цей процес може призвести до втрат у розмірі 2,8 мільярда доларів США у 2026 році, а до 2034 року ця сума може зрости до 3,6 мільярда доларів.

У свою чергу, економічні санкції проти Росії не повністю блокують постачання її сталі до Європейського Союзу. Ці постачання сприяють поповненню бюджету агресора, що дозволяє йому фінансувати війну. Володимир Жуков підкреслив, що це також є питанням, яке потребує активного втручання міжнародної спільноти.

Підсумки та шляхи вирішення

Проблеми, з якими стикається українська промисловість, є комплексними і багато в чому залежать від міжнародної підтримки. Відновлення економіки України неможливе без належної міжнародної кооперації, яка дозволить забезпечити доступ до фінансування, знизити країнові ризики і уникнути негативних наслідків від введення обмежувальних мит, таких як CBAM. Тільки за допомогою глобальної підтримки Україна зможе забезпечити сталість і розвиток своєї промисловості на шляху до відновлення після війни.