August 15. 2025. 4:01

ОРД - Человек не терпит насилия!

Человек не терпит насилия!

Дмитро Шаповалов: Герой, який пережив полон, але не зміг пережити війну

В Україні війна продовжує забирати найкращих тих, хто віддає своє життя за незалежність і свободу нашої держави. Одна з таких трагічних історій історія старшого сержанта Дмитра Шаповалова, який став символом незламності і мужності після того, як відео з його участю облетіло весь світ. Це відео, на якому Дмитро, перебуваючи в полоні, тримає яблуко і посміхається, стало свідченням неймовірної сили духу навіть у найжахливіших умовах. Однак ця мужність не змогла захистити його від трагічної долі, і в серці молодого героя зупинилося серце після того, як він пережив нестерпні випробування полону.

Шлях Дмитра: Від мирного життя до війни

Дмитро Шаповалов народився в місті Стаханов (тепер окуповане місто на Донеччині). Його дитинство, як і у більшості дітей того часу, проходило мирно, в оточенні рідних і друзів. Однак з початком війни на сході України родина Дмитра була змушена покинути рідне місто. Вони переїхали до села Йосипівка в Хмельницькій області, де Дмитро продовжив своє життя.

Його бажання служити в армії було обумовлено глибоким патріотизмом і бажанням захищати свою Батьківщину. Дмитро не став чекати, поки війна прийде до нього, а сам вирішив стати частиною боротьби за свободу України. Він пройшов службу в зоні АТО, де зазнав чимало випробувань і довів свою відданість справі.

Відео з яблуком: Сила духу українського героя

Вже будучи в полоні, Дмитро став символом мужності і незламності, коли опублікували відео, на якому він тримає яблуко і посміхається, незважаючи на тяжкі умови, у яких йому доводилося перебувати. Це відео швидко розповсюдилося по світу, і його неодноразово показували на міжнародних каналах як доказ того, що навіть у неволі українські воїни залишаються справжніми героями.

Не дивлячись на те, що він зазнавав жорстоких катувань і психологічного тиску, Дмитро не втратив своєї людяності і рішучості. Його відео стало важливим сигналом для всього світу про незламний дух українських бійців, які не дозволяють ворогу зламати їх навіть у найскладніші моменти.

Повернення з полону і трагедія

Після 14 місяців перебування в полоні Дмитро був звільнений, і його повернення додому стало радісною подією для всієї родини та друзів. Однак той стан здоров'я, який він мав після пережитих катувань і постійних стресів, не давав йому можливості повноцінно відновитися. Психологічний і фізичний біль не полишали його навіть після повернення на мирну землю.

9 червня 2023 року Дмитро помер у селі Катеринівка Дніпропетровської області. Його смерть стала не просто трагедією для родини, а й великою втратою для всієї України. Дмитро був молодим, сповненим сил і мрій, але війна обірвала його життя. Він мав багато планів, які так і не встиг реалізувати.

Прощання з героєм

Прощання з Дмитром Шаповаловим відбулося 13 червня в селі Йосипівка Хмільницької області. Вшанувати пам'ять героя прийшли рідні, друзі та побратими. На жаль, навіть після його смерті герой залишився в серцях людей як приклад стійкості і відваги. У Самгородоцькій громаді його смерть визнали великою втратою, адже Дмитро був не лише відважним воїном, а й людиною, яка завжди була готова допомогти іншим.

Співчуття і пам'ять про героя

Керівниця Центрального регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юлія Павлюк поділилася своїми співчуттями через соціальні мережі: "Зупинилося серце молодого героя, звільненого з полону Дмитра Шаповалова. Щирі співчуття рідним." Ці слова відгукнулися у серцях багатьох, адже втрати такого рівня завжди болючі для всієї країни. Також дружина Дмитра, Олена Шаповалова, розповіла про те, як важко було пережити ці випробування і як багато було мрій, які вони разом планували здійснити.

Пам'ять, яка залишиться вічно

Дмитро Шаповалов став символом героїзму і відданості Батьківщині. Його історія показує, як важливо не втрачати гідності, навіть коли обставини здаються безнадійними. Вічна пам'ять героям, які віддали своє життя за мирне майбутнє України.