13 липня 2025 року українська земля втратила одного з героїв, які добровільно стали на захист Батьківщини. Микола Лошак, військовослужбовець 36-ї бригади морської піхоти, загинув під час виконання бойового завдання в районі села Яблунівка Донецької області. Його смерть стала трагедією для рідних і близьких, а також для всього міста Ужгорода, де він народився і виріс. Вшанування пам'яті Миколи стало символом гідності, мужності та безмежної відданості Україні.

Життя Миколи Лошака: від водія до захисника

Микола Лошак народився і виріс в Ужгороді. Це місто стало для нього не тільки домом, але й місцем, де він навчався, працював і зростав. Спочатку він закінчив 15-ту школу, а згодом ПТУ 19, здобувши професію, яка стала його основним заняттям протягом життя. Після строкової служби в армії він працював водієм на різних підприємствах Ужгорода. Він завжди був надійним і сумлінним працівником, який віддавав себе справі, навіть не замислюючись над тим, що може прийти час, коли йому доведеться змінити професію на значно важливішу.

Як і багато українців, Микола не міг залишатися осторонь від того, що відбувалося в країні, коли почалась повномасштабна війна з Росією. У перші дні військового конфлікту він добровільно вступив до лав 101-ї окремої бригади територіальної оборони. Це було важливе рішення, яке не потребувало довгих роздумів. Микола відчував, що не може стояти осторонь, коли його країна бореться за свободу і незалежність.

Служба в морській піхоті та загибель під Яблунівкою

У 2025 році Микола Лошак продовжив свою службу, вступивши до 36-ї бригади морської піхоти. Цей крок став ще одним свідченням його мужності та відданості справі. Морська піхота це завжди найгарячіші точки фронту, і Микола не вагався. Він був готовий до будь-яких труднощів, готовий віддати своє життя, щоб захистити рідну землю.

Трагічний день 13 липня став фатальним для Миколи. Під час виконання бойового завдання в районі села Яблунівка Донецької області він загинув. Це була не просто смерть це була відданість до останнього подиху. Микола Лошак віддав своє життя за Україну, ставши героєм, ім'я якого назавжди залишиться в пам'яті його рідних і земляків.

Похорон і прощання з героєм

Попрощатися з Миколою Лошаком прийшли не тільки рідні та близькі, але й усі, хто був знайомий з ним у місті. Прощальна церемонія відбулася на набережній Незалежності в Ужгороді, де тисячі людей вшанували пам'ять загиблого героя. Чин похорону проводився з усіма військовими почестями, що стало свідченням глибокої поваги до його подвигу.

Після заупокійної літургії жалобна хода вирушила до Пагорба Слави, де Миколу поховали серед інших героїв, які віддали своє життя за Україну. Цей момент став символом для всіх ужгородців: тут, на цьому святому місці, герої стають частиною національної пам'яті. Поховання з військовими почестями підкреслило, що Микола Лошак це не просто жертва, це справжній герой, який поклав своє життя на вівтар свободи.

Вшанування пам'яті героя

Микола Лошак став символом того, що кожен українець, незалежно від професії і попереднього досвіду, може стати героєм, якщо перед ним постає вибір між небезпечним борінням за країну і бездіяльністю. Його подвиг надихає не тільки рідних і близьких, але й усіх українців. Микола став прикладом того, як важливо не бути байдужим, а діяти, коли нація потребує підтримки.

Прощання з ним стало важливим моментом для міста, для усіх, хто знав його. Його життя було коротким, але сповненим сенсу. Микола залишив слід у кожному серці, яке було готове вшанувати його пам'ять, і його подвиг буде жити у віках.