15 серпня 2024 року в Анкориджі, на Алясці, відбулася знакова зустріч між президентом Росії Володимиром Путіним та лідером США Дональдом Трампом. Це була перша серйозна двостороння зустріч після того, як Трамп залишив посаду президента США, і стала важливою подією у контексті обговорення ситуації в Україні та можливих шляхів вирішення війни. Переговори тривали кілька годин, після чого президенти провели пресконференцію, на якій поділилися підсумками зустрічі.

Зустріч на Алясці: початок переговорів

Зустріч Путіна і Трампа на Алясці була очікуваною, оскільки війна в Україні залишалася головним питанням міжнародної політики вже понад рік. Переговори мали закритий характер, і саме тому значення цієї події стало предметом численних спекуляцій у міжнародних ЗМІ. Згідно з інформацією, наданою офіційними джерелами, переговори завершилися близько 01:00 за київським часом 16 серпня.

Пресконференція, яка слідувала за закритими переговорами, розпочалася близько 01:55 години. Першим виступив президент Росії Володимир Путін, який подякував Трампу за можливість зустрічі та заявив, що обговорення було «змістовним» і «відкритим».

Путін про Україну: «Братський народ» і заклик до припинення війни

У своїй промові Путін підкреслив, що Україна це «братський народ» для Росії і що необхідно знайти шляхи до припинення конфлікту. Однак він також додав, що якби Дональд Трамп залишався президентом США, війна в Україні нібито не почалася б. Ці слова стали значущими, адже Путін таким чином намагався натякнути на відмінність у підходах до вирішення проблем між його адміністрацією та адміністрацією Байдена.

Варто зазначити, що в цьому контексті Путін намагався використати імідж Трампа як «партнера для переговорів», щоб створити певний імідж у світовій політиці, що, в свою чергу, могло б сприяти дипломатичному тиску на адміністрацію Джо Байдена.

Трамп про переговори: без конкретних угод

Після Путіна слово взяв Дональд Трамп. Він зазначив, що під час переговорів не було досягнуто угоди щодо розв'язання війни в Україні. Це був важливий момент, адже багато міжнародних спостерігачів очікували, що зустріч Трампа і Путіна призведе до конкретних кроків щодо припинення конфлікту. Однак, за словами Трампа, досягти компромісу не вдалося, і він не зміг назвати конкретних кроків для зупинення війни.

Дональд Трамп також додав, що він має намір зробити кілька телефонних дзвінків після зустрічі, щоб обговорити наслідки цієї події. Однак про кого саме йдеться, Трамп не розкрив, що лише посилило інтригу навколо цієї зустрічі.

Заключення і можливість нової зустрічі

Після завершення виступів Путіна та Трампа, лідери покинули зал пресконференції. Вони не надали відповідей на запитання журналістів, що лише підвищило рівень зацікавленості у міжнародній спільноті. Наприкінці пресконференції Трамп припустив, що в майбутньому може відбутися нова зустріч з Путіним. Кремлівський лідер, в свою чергу, запитав, чи вона може відбутися в Москві. Трамп не виключив такої можливості, що могло б відкрити нові перспективи для дипломатичних зусиль між двома державами.

Реакція в Україні: меми та гумор у соціальних мережах

Після новини про зустріч Путіна і Трампа, українці активно жартували в соцмережах, створюючи меми на цю тему. Їхній гумор часто був спрямований на абсурдність ситуації, де двоє лідерів, обговорюючи долю України, фактично не змогли досягти конкретних результатів.

Висновок: чи можна очікувати змін?

Зустріч Путіна і Трампа на Алясці, хоча й була сприйнята як спроба пошуку компромісу в конфлікті, не принесла конкретних результатів. За підсумками переговорів, було заявлено, що про жодні угоди щодо України досягнуто не було. Однак сама зустріч продемонструвала певні дипломатичні кроки, що можуть стати основою для подальших переговорів. Трамп, який досі має важливий політичний вплив, очевидно, намагався зберегти роль США у світовій політиці, надаючи певну надію на мирне врегулювання конфлікту в Україні.

Тим часом Путін, прагнучи зберегти контроль над ситуацією, намагається виступати в ролі миротворця, одночасно роблячи акцент на історичній близькості росіян і українців. Важко сказати, чи приведуть ці дипломатичні ініціативи до реальних змін, але очевидно, що майбутнє цієї війни залежить не лише від Росії та США, а й від міжнародної спільноти в цілому.