Психоневрологічні інтернати та психіатричні лікарні в умовах окупації: долі підопічних та пацієнтів на Херсонщині

В лютому 2022 року, коли російські війська вторглися в Україну, понад 40 психоневрологічних інтернатів та психіатричних лікарень опинилися в зонах бойових дій, під окупацією чи в оточенні. Це стало великою трагедією для їхніх підопічних, серед яких були особи з психічними та фізичними інвалідностями, що потребували постійної медичної та соціальної допомоги. За час війни, частина з цих закладів була звільнена, але деякі з них залишаються під контролем окупантів до сьогодні. Це викликає багато запитань про їхню долю, стан пацієнтів і можливі порушення прав людей в умовах війни.
Херсонщина: проблеми з евакуацією та депортація до Криму
Одна з найбільших трагедій сталася на Херсонщині, де до початку повномасштабного вторгнення функціонували кілька психоневрологічних закладів. До цих установ відносилися Херсонська психіатрична лікарня, Херсонський психоневрологічний будинок-інтернат, а також декілька інших установ, таких як Ушкальський чоловічий психоневрологічний будинок, Дніпрянський та Каїрський будинки-інтернати. Всього в цих закладах перебувало понад 1500 пацієнтів та підопічних.
З початком війни багато з цих закладів були евакуйовані, але кількість пацієнтів змінювалася, і багато людей залишалося під контролем російських окупантів. Так, у березні 2022 року виявилося, що російські війська вивозили підопічних із психоневрологічних установ до Криму, що не було сприйнято з розумінням і викликало ще більше запитань з боку правозахисників.
За даними правозахисниці Олени Темченко, до початку повномасштабного вторгнення в Херсоні були лише кілька закладів психіатричної допомоги, і більшість підопічних не мали змоги виїхати на безпечні території через відсутність транспортних засобів та медичного супроводу. Після захоплення регіону частину пацієнтів вдалося евакуювати, але залишкові, зокрема 54 жінки з Херсонського психоневрологічного будинку-інтернату, були вивезені в Крим. Їхня подальша доля невідома.
Вивезення пацієнтів та співпраця з окупантами
Розслідування журналістів «Суспільного» показало, що ситуація з підопічними психоневрологічних інтернатів в окупованих районах була ще складнішою. Вже після захоплення Херсона, Херсонський психоневрологічний будинок-інтернат був звільнений в листопаді 2022 року, і з того часу було евакуйовано понад 500 осіб. Проте виявилося, що 54 жінки з інтернату були відправлені окупантами до Криму в жовтні 2022 року. На момент публікації цієї статті їхня доля залишається невідомою, а родичі та правозахисники закликають до міжнародних організацій втрутитися і допомогти знайти зниклих.
У зв'язку з цим, слід зазначити, що вищі посадовці, зокрема керівники інтернату, також підозрюються в співпраці з окупантами, що підтверджується підозрою, висунутою екскерівнику інтернату Борису Шутікову, який, ймовірно, надавав сприяння вивезенню пацієнтів.
Проблеми евакуації та нестача медикаментів
Під час окупації заклади стикалися з великою кількістю труднощів. Однією з найбільших проблем було забезпечення пацієнтів необхідними ліками та медичними засобами. Психіатрична лікарня в Херсоні, наприклад, стикалася з нестачею медикаментів та іншої важливої допомоги, адже російські війська обмежили постачання і заблокували багато гуманітарних вантажів.
З початку окупації в медичних закладах Херсонщини почали надавати лише екстрену психіатричну допомогу, тоді як планова допомога була припинена. Однак саме через відсутність планової допомоги та низьку мобільність пацієнтів стало практично неможливим вивезти всіх на безпечну територію, що призвело до значних втрат серед пацієнтів.
Деокупація та подальші кроки
Після деокупації правобережної частини Херсонщини, зокрема Херсона, розпочалась нова хвиля евакуацій. У листопаді 2022 року з Херсонської психіатричної лікарні було евакуйовано понад 250 пацієнтів. Також в жовтні 2023 року було здійснено ще одну евакуацію, що дозволило зберегти життя та здоров'я людей, що залишалися в небезпечних умовах.
На сьогоднішній день психіатрична лікарня Херсонської області відновила свою роботу, і на її базі працюють всі необхідні медичні служби для пацієнтів, які повернулися.
Підсумки
Масштабні звірства окупантів та ставлення до людей з психічними розладами в умовах війни є серйозною проблемою, яка вимагає уваги міжнародних організацій і правозахисників. Багато пацієнтів, які пережили жахи окупації, не лише потерпали від фізичного насильства, але й стали жертвами бездіяльності або співпраці з окупантами з боку місцевих керівників. Україна повинна продовжувати боротьбу за права цих людей, проводити розслідування та надавати їм підтримку.