Москва знову заговорила про можливість «повітряного перемир я», пропонуючи припинити авіаудари з обох сторін. Здається, що Кремль намагається створити умови для такої «паузи», яка може призвести до зміни ситуації на фронті в його користь. І хоча ідея перемир я звучить привабливо на поверхні, військові експерти попереджають, що ця ініціатива є небезпечним маневром, який може обернутися на користь лише Росії. Про це заявив майор запасу Олексій Гетьман, який пояснив, чому погоджуватися на таку ініціативу Україні категорично не можна.

Як Росія намагається виграти час?

Росія активно стягує війська і техніку до лінії фронту, готуючись до нових наступальних дій в серпні-вересні. Українські удари по нафтопереробних заводах, а також по стратегічних військових об єктах і транспортних артеріях, значно ускладнюють виконання цих планів. Саме тому Кремль намагається виграти час, пропонуючи «повітряне перемир я», яке дозволить йому провести перегрупування сил і підготуватися до нових атак.

Олексій Гетьман, ветеран війни, наголошує, що «будь-яке перемир я зараз зіграє проти України». За його словами, така пауза дасть ворогу кілька тижнів для накопичення резервів та відновлення боєздатності своїх сил. Росія буде мати можливість безперешкодно підтягнути техніку та війська до лінії фронту, що зробить її наступальні операції ще більш потужними.

Стратегічна мета Кремля: знизити ефективність українських атак

Московська ініціатива щодо «повітряного перемир я» це не просто спроба досягти тимчасового припинення бойових дій. Кремль намагається знизити ефективність українських ударів по стратегічних об єктах на території Росії, зокрема нафтопереробних заводах та військових заводах. У разі успішного припинення авіаударів з обох сторін, Україна втратить важливі важелі впливу на економічні та військові потужності ворога.

Крім того, ця ініціатива створить умови для перекидання російських військ, зокрема техніки, до нових позицій, що дасть Кремлю ще більше переваг на полі бою. Водночас будь-яке «перемир я в небі» буде вигідне лише російським військовим, а для України воно може мати згубні наслідки в довгостроковій перспективі.

Підтримка Лукашенка та політичний контекст

Особливо тривожно виглядає те, що Росія активно просуває цю ідею через своїх союзників, зокрема через білоруського лідера Олександра Лукашенка. Він двічі публічно висловлювався за необхідність зупинки атак з повітря, підтримуючи ідею «повітряного перемир я». Однак політичні аналітики та військові експерти сходяться на думці, що такий заклик є не більше ніж пасткою, створеною для того, щоб виграти час і підготуватися до нових наступів.

Гетьман підкреслює, що кожен заклик до мирного договору з боку Кремля має чітко виражену мету зниження українського військового потенціалу і збереження стратегічної ініціативи на боці Росії. Відповідно, для України будь-які поступки на цьому етапі можуть призвести до ще більш серйозних проблем на фронті.

Ризики та небезпеки перемир я

Одним з головних ризиків «повітряного перемир я» є те, що воно дозволить Росії накопичити додаткові дрони та ракети для майбутніх атак. Це фактично створить умови для нових масштабних військових дій, що серйозно посилить тиск на Україну в стратегічному плані.

Крім того, політичний оглядач Віталій Портников наголошує, що на даний момент реальних домовленостей про завершення війни не очікується. Навпаки, кожне перемир я, яке намагається нав язати Росія, лише знижує готовність сторін до вирішення конфлікту, оскільки будь-яке перемир я може лише загострити ситуацію і сприяти ескалації бойових дій.

Висновок: чому Україна не повинна погоджуватися на «повітряне перемир я»

Незважаючи на привабливість ідеї мирного припинення бойових дій, експерти одностайні в тому, що погоджуватися на «повітряне перемир я» для України зараз небезпечно. Кремль прагне виграти час, щоб перегрупувати свої сили, накопичити резерви та підготуватися до нових наступів. Для України це означатиме додаткові стратегічні втрати і збільшення ризику масштабних атак з боку Росії.

Замість того, щоб піддаватися на заклики Кремля, Україні потрібно продовжувати зусилля для зміцнення обороноздатності та підтримки тиску на Росію через міжнародну спільноту. Тільки так можна зберегти стратегічну ініціативу і забезпечити перемогу в цьому важкому конфлікті.