Вступ

Ситуація на міжнародній політичній арені за останні місяці стала надзвичайно напруженою, і ключовими гравцями тут залишаються США, Росія та країни Європи. Однак Кремль не зупиняється на досягнутому та продовжує вдаватися до активних дипломатичних маневрів. Одним з останніх таких кроків стали переговори президента Росії Володимира Путіна з президентом США Дональдом Трампом на Алясці, результати яких мали значний вплив на подальші міжнародні відносини. Кремль вже поспішив проінформувати про ці переговори своїх «дружніх» лідерів, намагаючись показати, що Росія не перебуває в ізоляції і готова до нових партнерств. Проте є й важливі нюанси в цій ситуації, зокрема відсутність у списку лідерів Китаю, що може натякати на інші стратегічні плани Кремля.

Кремль намагається продемонструвати свою неізольованість

Згідно з інформацією, опублікованою в The Guardian, Путін після зустрічі з Трампом на Алясці повідомив трьох лідерів про результати переговорів. Важливо, що ця інформація була розповсюджена саме в контексті підготовки до важливих зустрічей Зеленського з європейськими лідерами, що додатково підкреслює стратегічний підхід Росії. Кремль прагне показати світу, що Москва не є ізольованою і що у неї є активні дипломатичні зв'язки з країнами, які готові співпрацювати з нею.

Це підтверджує той факт, що Путін звернувся до трьох ключових країн, які позиціонуються як «дружні» по відношенню до Росії. Цей крок став ще одним підтвердженням того, що Кремль готовий підтримувати взаємодію з тими державами, які продовжують ігнорувати санкції і політику міжнародної ізоляції.

Не вистачає Китаю: стратегічні наміри Путіна

Проте однією з найбільших відмінностей у цьому дипломатичному процесі є відсутність у списку лідерів, яким Путін повідомив про результати своїх переговорів, голови КНР Сі Цзіньпіна. Це дуже важливий момент, адже Китай є одним з основних стратегічних партнерів Росії в умовах західних санкцій.

Фахівці відзначають, що Путін може готуватися до окремої зустрічі з китайським лідером, де він особисто розповість про хід своїх переговорів із Трампом і про можливі домовленості. Така зустріч може відбутися вже в серпні цього року на саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС), де також будуть присутні й інші лідери, які мають велике значення для Москви.

БРІКС: економічна орієнтація Росії

Росія вже кілька років робить ставку на БРІКС, до якого входять країни Бразилія, Індія, Росія, Південна Африка та Китай. З моменту повномасштабного вторгнення в Україну і закриття для Росії західних ринків, Москва активно розбудовує співпрацю в рамках цього економічного блоку, намагаючись знайти нові ринки та партнерів для своєї економіки. БРІКС став важливою платформою для Росії, яка відтепер має менше зв'язків із західними державами і прагне створити альтернативну структуру, де вона залишатиметься одним з ключових гравців.

Завдяки БРІКС Росія намагається не лише відновити економічні зв'язки, але й зміцнити свої політичні позиції в глобальному масштабі. У цьому контексті Путін має особливі надії на співпрацю з Китаєм, який займає вагоме місце в цьому економічному блоці.

Зеленський та міжнародні гарантії безпеки для України

Тим часом на іншому кінці дипломатичного спектра Володимир Зеленський активно працює над залученням міжнародних партнерів для надання Україні безпекових гарантій. Після зустрічі в Вашингтоні з президентом США він заявив, що важливим результатом переговорів є готовність США долучитися до країн, які готові забезпечити Україні гарантії безпеки.

Це може стати важливим етапом у міжнародній політиці України, адже такі гарантії можуть мати стратегічне значення для майбутнього мирного врегулювання та стабільності в Україні. США, як провідна держава НАТО, здатні стати одним з ключових гарантів безпеки для України на шляху до відновлення миру після війни з Росією.

Висновок

Переговори між Путіним і Трампом, а також дипломатичні маневри Кремля, є важливою частиною глобальної політики, яка визначатиме майбутнє не лише Росії, але й багатьох інших країн, включаючи Україну. Кремль намагається знайти нові дипломатичні можливості та побудувати альянси з країнами, які не підтримують санкції, у той час як Україна і її міжнародні партнери активно працюють над створенням більш безпечного майбутнього для регіону. Час покаже, чи вдалося Путіну досягти своїх дипломатичних цілей, а чи насправді міжнародна підтримка України виявиться ключем до стабільного миру.