Закон України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" (ЗУ Про ОРД) — це один із ключових правових актів, що визначає особливості правового режиму на окупованих територіях та під час збройного конфлікту на сході країни. Однак питання, яке хвилює багатьох, полягає в тому, кого саме цей закон захищає більше — громадянина чи державу?

Загальні положення закону і його мета

Закон Про ОРД був прийнятий для регулювання ситуації на тимчасово непідконтрольних територіях і має на меті забезпечення правового статусу територій, де тривають військові дії. Однак, за своєю суттю цей нормативний акт має не тільки юридичне значення, а й політичне, адже він визначає багато аспектів, що стосуються прав і свобод громадян, а також функціонування органів державної влади в умовах війни.

ЗУ Про ОРД впливає на різні сфери життя людей, зокрема на адміністративний устрій, судову систему та порядок виборів. Важливе питання, яке постає перед фахівцями та правозахисниками, полягає в балансі інтересів громадян та держави. Можна стверджувати, що закон намагається врівноважити інтереси обох сторін, проте питання, кого він захищає більше — громадянина чи державу, має деякі неоднозначності.

Захист інтересів громадян: чи реальний він?

Закон "Про ОРД" був розроблений для того, щоб забезпечити громадянам на окупованих територіях можливість дотримання їх прав, зокрема у сфері соціальних гарантій, прав на власність та можливості залишити або повернутися на свої рідні землі. Водночас захист прав громадян, що перебувають у цих умовах, є складним і потребує глибокої юридичної адаптації.

З одного боку, закон передбачає механізми надання прав і гарантій для громадян, включаючи соціальні виплати, пенсії та інші види допомоги. Однак багато критиків цього закону вказують на його неефективність через відсутність належного контролю за виконанням цих норм. Тобто, на практиці громадяни можуть стикатися з труднощами у реалізації своїх прав, оскільки механізми виконання законодавчих норм недостатньо розвинені.

Натомість важливе питання — чи дійсно закон надає максимальний захист громадянам? Відповідь не є однозначною, адже в умовах збройного конфлікту часто виникають ситуації, коли більшість прав людини обмежується безпосередньо через загрозу їх безпеці або незрозумілість правових процедур.

Захист інтересів держави: гарантована стабільність чи контроль?

Незважаючи на те, що закон в першу чергу повинен гарантувати правовий статус громадян, він також має на меті посилення стабільності та територіальної цілісності держави. Часто ЗУ Про ОРД розглядають як інструмент для досягнення стратегічних цілей держави: відновлення контролю над тимчасово окупованими територіями та їх інтеграція в загальнодержавну систему.

Захист інтересів держави в межах цього закону проявляється в різних аспектах. Наприклад, закон передбачає встановлення спеціальних адміністративних органів, які мають справу з питаннями місцевого самоврядування, економічного відновлення та безпеки на територіях, що перебувають під контролем України. Це дає змогу державі підтримувати певний рівень організації та ефективності управління навіть у складних умовах.

Водночас держава може застосовувати закон для контролю над територіями, що дозволяє їй гарантувати стабільність та управлінську ефективність. Крім того, такий контроль дозволяє реалізувати механізми політичного впливу, зокрема через вибори та інші важливі державні процеси.

Суперечності і конфлікти інтересів

Незважаючи на позитивні моменти, в Україні, зокрема в контексті застосування закону Про ОРД, виникають серйозні суперечності між захистом прав громадян та інтересами держави. Громадяни, які проживають на цих територіях, часто мають на меті відновлення нормальних умов життя, що включає не тільки соціальні гарантії, а й реальну можливість займатися бізнесом, підтримувати сім'ї і не відчувати постійного тиску з боку влади.

З іншого боку, держава прагне відновити свій контроль і стабільність, що часто викликає певні обмеження в реалізації прав людини. Це, зокрема, стосується різних обмежень на свободу пересування, отримання правових документів та доступу до певних соціальних послуг. Часто в умовах збройного конфлікту державні органи відчувають необхідність посилення контролю, навіть якщо це не завжди відповідає інтересам громадян.

Що важливіше: права людини чи стабільність держави?

Складність ситуації полягає в тому, що часто в умовах війни і збройного конфлікту права людини та інтереси держави можуть бути в конфлікті. На одних теренах України часто ставлять на перше місце необхідність відновлення територіальної цілісності, на інших — боротьбу за забезпечення прав цивільних осіб.

Завжди варто пам’ятати, що реальна ситуація на місцях є набагато складнішою і багатогранною, а тому баланс інтересів держави та громадян може змінюватися в залежності від обставин.