Дитинство та перші кроки у військовій справі

Валерій Залужний народився 8 липня 1973 року в Новограді-Волинському на Житомирщині. Його шлях до вершини військової ієрархії почався зі звичайної міської школи №9, яку він закінчив у 1989 році. Вибір на користь військової кар’єри став очевидним після закінчення Новоград-Волинського машинобудівного технікуму, де він навчався з відзнакою.

У 1993 році Залужний вступив до Одеського інституту Сухопутних військ, який закінчив через чотири роки також із відзнакою. Його перші кроки у військовій службі були типовими для офіцера: командир взводу, роти, батальйону. Але вже тоді стало зрозуміло — цей офіцер не просто виконує накази, а аналізує, вдосконалює та веде за собою.

Шлях до генеральських зірок

2005 рік став поворотним у кар’єрі Залужного — він вступив до Національної академії оборони України. Два роки потому, закінчивши навчання із золотою медаллю, він отримав призначення на посаду начальника штабу 24-ї окремої механізованої бригади у Яворові.

У 2009 році Залужний отримав під своє командування 51-ту окрему механізовану бригаду. Саме тут він показав себе як грамотного стратега та лідера, здатного мотивувати підлеглих. Його підхід до служби був помічений вищим командуванням, і в 2014 році, після закінчення Національного університету оборони, він отримав одну з найпрестижніших нагород для військового — перехідний меч королеви Великої Британії як найкращий випускник.

Випробування війною

2014 рік став викликом для всієї України, і Залужний не стояв осторонь. Він був призначений заступником командира сектора "С" на Донеччині, де координував дії українських військ. Його досвід та рішучість допомогли стабілізувати ситуацію на передовій.

До 2017 року він обіймав посаду начальника штабу Оперативного командування "Захід", а 23 серпня того ж року отримав звання генерал-майора. У 2018 році Залужний став начальником Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ, а згодом — командувачем Оперативного командування "Північ".

Головнокомандувач ЗСУ: виклики та досягнення

27 липня 2021 року Президент України Володимир Зеленський призначив Валерія Залужного Головнокомандувачем Збройних Сил України. Це рішення викликало сподівання на реформи та посилення армії. Залужний відразу ж показав себе як лідера нового типу — доступного, технологічного, здатного приймати нестандартні рішення.

Саме він дозволив військовим на передовій відкривати вогонь у відповідь без довгих узгоджень, що значно підвищило ефективність оборони. У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії, його ім’я стало символом мужності та професіоналізму української армії.

Звання, нагороди та визнання

Залужний пройшов шлях від лейтенанта до генерала, отримавши найвище військове звання у березні 2022 року. Він нагороджений Хрестом бойових заслуг, орденом Богдана Хмельницького та потрапив до списку 100 найвпливовіших людей за версією журналу Time.

На його честь перейменовували вулиці, а пісня "Залужний мутить двіж" стала неофіційним гімном підтримки армії.

Життя поза службою

Валерій Залужний одружений, має двох дочок. Старша донька пішла його шляхом, служачи у Київському гарнізоні, а молодша мріє стати лікарем. Генерал рідко ділиться подробицями особистого життя, але в інтерв’ю підкреслює важливість родини.

У грудні 2023 року він захистив дисертацію та отримав ступінь доктора філософії. Після відставки у лютому 2024 року Залужний планує присвятити час здоров’ю та, можливо, викладацькій діяльності.

Його ім’я назавжди увійшло в історію України як символ мужності, професіоналізму та незламності.