Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (ЗУ Про ОРД) був прийнятий в 2014 році як відповідь на конфлікт на сході країни. В ньому йдеться про встановлення особливого порядку управління в районах, що знаходяться під контролем незаконних збройних формувань. Однак на сьогодні виникає питання: що потрібно змінити в цьому законі, щоб реально забезпечити права людини, відновити справедливість і сприяти миру? Давайте розглянемо найбільш важливі аспекти, які потребують удосконалення.

Незахищені права громадян: в чому проблема?

Почнемо з головного: для мешканців ОРДЛО законодавчі зміни, що відбулися після прийняття ЗУ Про ОРД, не завжди стали кроком до покращення ситуації з правами людини. Місцеві жителі часто стикаються з правовими колізіями, відсутністю реальних можливостей для захисту своїх прав та свобод. Декілька ключових аспектів потребують термінового перегляду.

По-перше, значна частина норм закону не забезпечує належного доступу до правосуддя. Уряд України не може контролювати всі території, тому багато людей фактично залишаються без доступу до судів, а це прямий шлях до порушень їхніх прав.

По-друге, чимало питань не врегульовані чітко, що породжує правову невизначеність. Наприклад, що робити з тимчасово переміщеними особами (ВПО)? Як регулювати їхнє право на власність, медичне обслуговування, освіту? Відсутність чітких механізмів для вирішення цих проблем лише посилює напруження в регіоні.

Які зміни потрібні для посилення прав людини?

Перш за все, необхідно забезпечити належний механізм для доступу до правосуддя для всіх громадян, незалежно від того, де вони знаходяться. Враховуючи, що багато з них опинилися в складних умовах через воєнний конфлікт, варто запровадити механізми дистанційного судочинства, онлайн-сервіси для подання позовів та звернень до судів.

Окрім того, ЗУ Про ОРД потребує доповнень, що стосуються прав ВПО. Власність, освіта, медичні послуги та соціальна підтримка повинні бути гарантовані на рівні закону, а не залежати від рішень місцевих органів влади, що часто не мають достатніх ресурсів для їх реалізації.

Важливо також створити незалежні органи, які будуть контролювати дотримання прав людини в ОРДЛО, і запровадити механізми моніторингу. Для цього можуть бути залучені міжнародні правозахисні організації, а також органи влади України, які повинні підтримувати прямий контакт з місцевим населенням.

Розширення прав місцевих громад: чи потрібна децентралізація?

Враховуючи специфіку ситуації, багато експертів вважають, що одним з важливих кроків для покращення прав людини в ОРД є децентралізація. Надання більше повноважень місцевим органам влади дозволить їм краще реагувати на потреби населення та забезпечити більш ефективне вирішення проблем.

Децентралізація сприятиме також підвищенню рівня довіри до місцевої влади, що в свою чергу покращить ситуацію з правами людини. У разі, якщо місцеві органи матимуть більше можливостей для прийняття рішень, вони зможуть краще реагувати на конкретні потреби своїх громад.

Міжнародний досвід: як це працює в інших країнах?

У ситуаціях, подібних до ОРД, ряд країн уже намагалися знайти ефективні рішення. Наприклад, у Боснії і Герцеговині після конфлікту в 1990-х роках були прийняті відповідні законодавчі зміни, що передбачали правові механізми для захисту прав людини та повного відновлення правосуддя на всіх територіях.

Важливим аспектом є й міжнародний моніторинг, який дає змогу уникнути порушень прав людини в постконфліктних регіонах. В Україні також можна запровадити практику залучення міжнародних організацій для моніторингу та підтримки реформ, що сприятиме досягненню миру та стабільності в ОРД.

Роль правозахисних організацій: важливість активної участі

Не можна забувати про активну роль правозахисних організацій. Вони повинні стати посередниками між населенням та державними органами, надаючи правову допомогу і здійснюючи контроль за дотриманням прав людини. Потрібно створювати умови для ефективної роботи таких організацій, а також сприяти їхньому доступу до постраждалих від конфлікту громадян.

Також правозахисники можуть відігравати важливу роль у запровадженні міжнародних стандартів прав людини на тимчасово окупованих територіях. Вони здатні забезпечити впровадження інструментів для захисту прав, навіть коли місцеві органи влади не можуть гарантувати безпеку чи справедливість.

Підсумок: що чекає на ОРД у майбутньому?

Україна має усвідомити, що реформи, які стосуються прав людини в ОРД, мають бути орієнтовані на мир, справедливість та стабільність. Тільки за умови дотримання прав кожного громадянина і належного законодавчого забезпечення може з’явитись надія на відновлення територіальної цілісності та соціальної гармонії.

Реформи у законодавстві не повинні бути одноразовими діями. Вони повинні будуватися на принципах гнучкості та постійного вдосконалення, адже ситуація в ОРДЛО потребує не лише законодавчих змін, а й комплексного підходу, який поєднує внутрішні та міжнародні зусилля.