ЗУ Про ОРД і ЄСПЛ: чи суперечить закон міжнародним стандартам?
В Україні активно обговорюється новий Закон про операції в рамках органів розвідувально-диверсійних операцій (ОРД). Його ухвалення має значний вплив на систему правосуддя та міжнародні зобов'язання країни. Одним із найбільш резонансних питань є відповідність цього закону міжнародним стандартам, зокрема в контексті прав людини та Європейської конвенції з прав людини (ЄСПЛ).
У чому полягає суть нововведень і чому виникає таке питання?
Що таке Закон про ОРД і ЄСПЛ?
Закон, який активно обговорюється в Україні, має на меті встановити правові рамки для здійснення спеціальних операцій органами, що займаються розвідувальною та контррозвідувальною діяльністю. Операції в рамках цього закону включають як законні методи ведення розвідки, так і контртерористичні та інші заходи, пов'язані з безпекою країни.
Згідно з документом, у разі необхідності можуть проводитися такі операції без участі громадськості, що викликає певну стурбованість серед правозахисників і міжнародних організацій. Водночас цей закон орієнтований на захист інтересів національної безпеки, що в умовах війни є особливо важливим.
Однак ключовим питанням є, чи не суперечить цей закон нормам Європейської конвенції з прав людини, яка є основою правозахисної практики для всіх країн Європи, у тому числі для України.
Відповідність міжнародним стандартам прав людини
Європейська конвенція з прав людини (ЄСПЛ) визначає ряд принципів, що мають дотримуватись усі країни-члени Ради Європи. Одна з основних засад конвенції — це захист прав і свобод людини в умовах обмежень, які можуть бути введені для забезпечення безпеки держави.
Відповідно до статті 15 ЄСПЛ, у виняткових обставинах (війна, стихійні лиха) держави можуть обмежувати певні права громадян. Однак такі обмеження повинні бути необхідними, пропорційними та не повинні суперечити основним принципам демократії та верховенства права.
Саме тут виникає питання: чи дотримуються ці принципи в Україні під час реалізації операцій в рамках Закону про ОРД?
Проблеми з правами людини: потенційні порушення
Операції, які передбачає новий закон, можуть мати серйозні наслідки для прав громадян. Наприклад, мова йде про можливість несанкціонованого втручання в особисте життя, обмеження свободи пересування та навіть арештів без належного судового розгляду. Це може порушувати право на особисту недоторканність, яке гарантовано статтею 5 Європейської конвенції з прав людини.
Крім того, у випадках, коли в рамках ОРД будуть здійснюватися спецоперації, не завжди можна забезпечити належний рівень контролю та прозорості. Це може призвести до зловживань з боку державних органів, що вже неодноразово ставало причиною міжнародної критики.
Як буде реагувати ЄСПЛ?
Європейський суд з прав людини, зважаючи на загрози для прав людини, може надати оцінку новому закону. Суд постійно слідкує за дотриманням прав людини в країнах-членах Ради Європи та готовий реагувати на порушення. Якщо будуть виявлені порушення норм ЄСПЛ, Україна може отримати офіційну критику або навіть зобов'язання змінити законодавство.
Однак важливо зауважити, що ЄСПЛ зазвичай приймає рішення після того, як заяви надійдуть від осіб, чиї права були порушені. Враховуючи це, багато правозахисників висловлюють занепокоєння щодо того, що до моменту отримання вироку від ЄСПЛ можуть пройти роки, що значно зменшить ефективність законодавчих змін.
Ризики для міжнародної репутації України
Одним із найбільш тривожних аспектів ухвалення Закону про ОРД є можливі негативні наслідки для міжнародної репутації України. Багато країн та міжнародних організацій уважно спостерігають за процесами в Україні, і в разі порушень прав людини країна може зіткнутися з дипломатичними санкціями.
Зокрема, ЄС і США є ключовими партнерами України, і будь-які порушення прав людини можуть вплинути на співпрацю з цими державами. Крім того, на міжнародній арені важко буде уникнути критики з боку правозахисних організацій, які регулярно вказують на недоліки в українському законодавстві.
Чи можна знайти компроміс між безпекою і правами людини?
Усім відомо, що в умовах війни або терористичних загроз безпека держави повинна бути на першому місці. Однак це не означає, що права громадян повинні бути при цьому ігноровані. Компроміс між забезпеченням безпеки та захистом прав людини можливий, але для цього необхідне ретельне законодавче регулювання та контроль за його виконанням.
Україні важливо врахувати міжнародні стандарти при впровадженні цього закону та забезпечити механізми, що дозволяють уникнути зловживань. Це може включати створення незалежних органів контролю, які б могли перевіряти законність операцій, що здійснюються в рамках ОРД, а також забезпечення прозорості у використанні спецоперацій.
Підсумки
В ухваленому Законі про ОРД закладена серйозна загроза для прав людини в Україні, якщо його реалізація не буде враховувати міжнародні стандарти. Проте, з урахуванням поточної ситуації в країні, важливо знайти баланс між необхідністю забезпечення безпеки та захистом основних прав громадян. Тільки через діалог з міжнародними організаціями та дотримання принципів верховенства права можна досягти того, щоб цей закон не став інструментом порушення прав людини.