З кожним роком в Україні посилюються вимоги до ефективності роботи правоохоронних органів, що займаються боротьбою з корупцією. Одним з найбільш важливих кроків у цьому напрямку стало прийняття нового закону про оперативно-розшукову діяльність (ЗУ Про ОРД), що суттєво змінює правила гри для Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Державного бюро розслідувань (ДБР). Як саме нові норми впливають на їхню діяльність і чи справді цей закон допомагає в боротьбі з корупцією, спробуємо розібратися в цьому матеріалі.

Що змінює Закон України про оперативно-розшукову діяльність?

Оперативно-розшукова діяльність — це один з основних інструментів для боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Раніше правоохоронці, особливо в контексті антикорупційних органів, мали серйозні обмеження щодо використання оперативно-розшукових заходів. Закон про ОРД, що набрав чинності, змінив ці правила і значно розширив можливості для слідчих і детективів НАБУ та ДБР.

Зокрема, новий закон дозволяє активніше використовувати сучасні технічні засоби, зокрема прослуховування телефонних розмов, відеоспостереження, а також доступ до електронних комунікацій. Це дає можливість оперативно реагувати на ситуації, коли корупційні схеми можуть швидко змінюватися або ховатися за цифровими слідами.

Вплив на НАБУ: зручність чи перешкоди?

Національне антикорупційне бюро України, яке відповідає за розслідування корупційних злочинів високопосадовців, завжди працювало в умовах жорстких обмежень щодо оперативно-розшукових заходів. За новими правилами НАБУ отримало доступ до більш широкого арсеналу інструментів для збору доказів. Це дає змогу ефективніше розслідувати злочини, де корупціонери використовують складні схеми та хитромудрі методи ухилення від відповідальності.

Однак, поряд з новими можливостями, виникають і нові виклики. Вищезгадане прослуховування телефонів або доступ до електронної переписки потребують ретельного контролю за законністю таких заходів. Якщо органи, що проводять розслідування, порушать права громадян на конфіденційність, це може призвести до серйозних правових наслідків для самих антикорупційних органів.

ДБР: нові перспективи чи труднощі?

Державне бюро розслідувань (ДБР), що також має в своєму арсеналі інструменти для оперативної роботи, отримує нові можливості для взаємодії з іншими правоохоронними структурами. Проте ця взаємодія також накладає ряд обмежень, пов'язаних із юридичними аспектами та виконанням процедур, необхідних для реалізації оперативно-розшукових заходів.

З одного боку, нові можливості дозволяють ДБР проводити більш ефективні розслідування, залучаючи до роботи сучасні технології для виявлення корупційних злочинів. З іншого — існує ризик зловживання цими інструментами, особливо в умовах нестабільної політичної ситуації. Тому для повної реалізації потенціалу закону потрібно ретельно стежити за дотриманням всіх процедурних вимог.

Чи допоможе закон у боротьбі з корупцією?

Всі ці зміни, що стали можливими завдяки новому закону, безумовно, сприяють посиленню боротьби з корупцією. Вони дозволяють органам, які борються з корупційними схемами, використовувати сучасні інструменти для збору інформації та доказів. Однак одне з головних питань, яке залишається відкритим — це ефективність цих інструментів у реальних умовах.

Одним із ключових аспектів є налагодження ефективної співпраці між різними правоохоронними органами, такими як НАБУ, ДБР, СБУ, а також з міжнародними організаціями. Саме через таку співпрацю можна досягти значних успіхів у боротьбі з високопосадковою корупцією.

Чи всі проблеми вирішуються завдяки новому закону?

Хоча закон дає більше можливостей для боротьби з корупцією, він не вирішує всі проблеми, що стоять перед антикорупційними органами. Перш за все, необхідно забезпечити надійний контроль за застосуванням нових технологій, щоб уникнути порушень прав людини та зловживань. Крім того, залишається питання політичної волі та фінансування цих органів, без яких жоден закон не буде ефективним.

Тому, хоча зміни, передбачені законом, сприяють покращенню ефективності роботи НАБУ та ДБР, для досягнення реального результату необхідна комплексна робота на рівні усіх інститутів держави.