Україна поступово адаптується до європейських стандартів у правовій системі, і одним з важливих кроків у цьому напрямку стало прийняття закону ОРД (оперативно-розшукової діяльності). Після його ухвалення, судова практика також зазнала суттєвих змін, оскільки нові норми істотно впливають на розгляд справ у судах. Як на практиці застосовуються ці нововведення? Які проблеми виникають при реалізації закону ОРД у реальних справах? Давайте розберемося в цьому.

Що таке закон ОРД?

Закон ОРД (Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність») був ухвалений у 1992 році, однак з того часу неодноразово зазнавав змін і доповнень. Основна мета цього закону — забезпечення державної безпеки, запобігання злочинам і розкриття правопорушень шляхом проведення оперативно-розшукових заходів. За допомогою цього закону правоохоронні органи можуть отримувати інформацію для запобігання злочинам, вести нагляд за підозрюваними і навіть здійснювати приховані заходи для збору доказів.

Зокрема, законом визначено основні повноваження правоохоронців, що дозволяють їм вести моніторинг телефонних розмов, пошти, а також здійснювати інші оперативні заходи без попереднього дозволу суду в деяких випадках. Це відкриває нові можливості для боротьби зі злочинністю, але також викликає занепокоєння щодо порушення прав громадян на приватність і свободу.

Як суди застосовують закон ОРД у практиці?

Один з основних аспектів, які визначають застосування закону ОРД у судовій практиці, — це баланс між правами людини та потребами безпеки держави. Суди часто стикаються з питаннями законності проведення оперативно-розшукових заходів, адже без належних доказів, отриманих через правомірні методи, результати таких заходів можуть бути визнані недопустимими.

Під час судового розгляду часто з'являються випадки, коли прокурор намагається використати інформацію, здобуту в процесі ОРД, але адвокат захисту доводить, що ці докази були отримані з порушенням закону. У таких випадках суди часто приймають рішення про визнання доказів недійсними.

Наприклад, в одному з відомих випадків 2023 року, виявилося, що доказ, отриманий через прослуховування телефону підозрюваного, не мав належного дозволу суду. Це призвело до скасування вироку і відновлення справи на новому етапі. Подібні прецеденти свідчать про те, що українські суди продовжують вдосконалювати свою практику щодо застосування нових норм закону.

Виклики при реалізації ОРД в судовій практиці

Водночас, не можна не зазначити ряд викликів, з якими стикаються суди під час застосування закону ОРД. Перше і найбільше — це питання щодо доказів, отриманих через оперативно-розшукові заходи. Згідно з чинним законодавством, є чіткі вимоги до того, як повинні бути проведені ці заходи, і які саме докази можуть бути використані в суді. Наприклад, важливо, щоб оперативно-розшукові заходи не порушували Конституцію та інші норми міжнародного права, зокрема щодо приватності осіб.

У деяких випадках суди змушені приймати рішення без достатньо повних і конкретних доказів, що може призвести до помилок у судових актах. Також важливою проблемою є відсутність чітких критеріїв для оцінки ефективності оперативно-розшукових заходів, що часто ускладнює роботу суддів.

Кейси з практики: як застосовується закон ОРД?

Один з найбільш відомих кейсів, який став показовим для правозахисників і суддів, стався в 2022 році. Під час розслідування серії економічних злочинів, в рамках застосування закону ОРД правоохоронці отримали інформацію, яка дозволила затримати групу осіб, підозрюваних у відмиванні коштів через офшорні компанії. Однак при розгляді справи в суді з'ясувалося, що частина доказів, отриманих через прослуховування телефонних розмов, була отримана без попереднього дозволу суду.

В результаті суд скасував ці докази, і справа була перенаправлена на додаткове розслідування, що викликало бурхливі обговорення серед експертів. Цей випадок продемонстрував важливість належної юридичної підготовки і правильного оформлення процедур для використання доказів в суді.

Що потрібно змінити в застосуванні закону ОРД?

Продовжуючи аналіз судової практики, можна зазначити, що є низка питань, які потребують доопрацювання. Перш за все, це стосується забезпечення прав громадян на недоторканність приватного життя, навіть у випадках, коли держава намагається захистити національну безпеку.

Зокрема, необхідно удосконалити процеси отримання дозволів на проведення оперативно-розшукових заходів, а також більш чітко прописати правила, як повинні оброблятися і використовуватися зібрані докази. Важливим також є питання контролю за діяльністю правоохоронних органів, щоб уникнути зловживань і перевищення повноважень під час проведення ОРД.

Підсумки: як зміниться судова практика в майбутньому?

У майбутньому можна очікувати, що суди будуть дедалі більш обережно ставитися до доказів, отриманих через оперативно-розшукові заходи. Оскільки правова система України розвивається, постійно оновлюються норми закону ОРД, що дозволяє забезпечити кращий баланс між потребами безпеки і правами людини.

Ключовим завданням для суддів і правозахисників є забезпечення дотримання стандартів прав людини при використанні оперативно-розшукових заходів. Таким чином, закон ОРД продовжить бути важливим інструментом боротьби з правопорушеннями, але його застосування потребує постійного вдосконалення.