Заборонені «совєтами» українські слова: як повернути забуту лексику

Українська мова пройшла через величезні труднощі, переживши не одну спробу знищення та витіснення. Її насильно забороняли під час існування Російської імперії та в часи СРСР. З метою русифікації та наближення української мови до російської влада прагнула вилучити з неї питомі слова і замінити їх на російські аналоги. Цей процес позначився не лише на офіційному використанні мови, але й на її культурних та побутових аспектах.
Сьогодні, на щастя, українці мають можливість не лише відроджувати свою мову, а й повернути забуті слова, які були «викреслені» із повсякденного вжитку. Мовознавці, зокрема, нагадують про слова, які стали рідкісними, але які варто відновити, щоб зберегти культурну спадщину та багатство нашої мови.
Втрачені слова, якими ми не користувалися
Одним з найяскравіших прикладів є слово «городина», яке позначало плоди, вирощені селянами на полях та присадибних ділянках. Це слово логічно походить від «город», місце для вирощування, і «городина» це плоди, які вирощуються на цьому місці. Однак у радянський час його замінили на «овочі» слово, яке має праслов'янське походження і є загальним для кількох слов'янських мов, включаючи російську. Слово «овочі» стало більш розповсюдженим, а «городина» залишилася у минулому.
Цікаво, що слово «городина» не лише було звичним для українців, але й зафіксоване в словниках, таких як словник Бориса Грінченка. Ще одним синонімом цього слова було «ярина», яке також вказувало на плоди, що вирощуються на городі.
У сучасній мові «городина» та «овочі» стали синонімами, але деякі українці все ще вживають слово «овочі», тоді як «городина» вже майже забуте. Проте відновлення цього терміна дозволить зберегти зв язок з історією та культурою.
«Осоння» тепле місце під сонцем
Інше слово, яке було замінене в радянський період, це «осоння». Це слово означає незатінене місце, яке освітлюється й обігрівається сонцем. Воно відрізняється від російського аналога «солнцепёк» тим, що в українській мові має більш глибоке, мелодійне звучання, що додає йому ще більше колориту. Слово «осоння» часто використовувалося в літературі кінця ХІХ початку ХХ століття, але сьогодні воно майже зникло з ужитку.
Це слово прекрасно передає атмосферу літнього тепла та сонячного світла, що робить його унікальним для української мови. Воно могло б стати чудовим доповненням до сучасної лексики, відновлюючи красу та виразність рідного слова.
«Робітня» місце для творчості та праці
Ще одним цікавим словом є «робітня» підприємство для виготовлення або лагодження певних виробів, або приміщення, де розміщувалася така майстерня. Це слово не є чужим для української мови, але через радянську пропаганду було витіснене більш загальними термінами, такими як «цех» або «майстерня».
Тим не менше, слово «робітня» має своє місце в українській культурі і вживається в деяких сучасних компаніях, що займаються ремонтом, будівництвом або виготовленням різних виробів. Сьогодні це слово зустрічається в контексті таких сфер, як ремонтні роботи, будівництво або інші виробничі процеси. Відновлення слова «робітня» могло б стати гарним кроком у напрямку повернення української мови до її витоків.
Важливість відродження забутих слів
Чому ж важливо повертати в мову заборонені слова? Відновлення таких слів це не лише питання мовної практики, але й збереження культурної та історичної спадщини. Кожне слово несе в собі частину нашої історії, наших традицій і нашого досвіду. Коли ми забуваємо або змінюємо слова, ми втрачаємо зв язок з минулим, а також зі своєю ідентичністю.
Повернення до слів, таких як «городина», «осоння» і «робітня», допомагає нам зберегти частину нашої культури і відновити багатство української мови. Це дає можливість сучасному поколінню відчути спадкоємність і важливість своєї мовної традиції.
Як повернути ці слова до нашого мовлення?
Існують кілька способів повернення забутих слів до повсякденного вжитку:
Використання у літературі та ЗМІ. Письменники, журналісти і блогери можуть активно використовувати ці слова у своїх творах та статтях, що сприятиме їх популяризації.
Освітні ініціативи. Школи, університети та мовні курси повинні активно вводити ці слова в навчальну програму, щоб молодь знала і використовувала їх.
Мовні кампанії. Організація мовних марафонів і конкурсів на використання заборонених слів також сприятиме їх відновленню в повсякденному мовленні.
Висновки
Заборонені «совєтами» слова, як-от «городина», «осоння» і «робітня», є частиною нашої культурної спадщини. Повернення їх в обіг є важливим кроком до відновлення національної ідентичності і збереження багатства української мови. Вони не тільки відображають глибину нашої історії, але й можуть стати частиною сучасного мовного середовища, збагачуючи його і даруючи нові можливості для вираження.
Тому давайте не забувати про ці слова, відновлювати їх і передавати наступним поколінням, щоб наша мова залишалася живою, багатою і самобутньою.